Серце навстіж до вас одчинила...
Серце навстіж до вас одчинила
І на вік одтепер не закрию...
Я свої срібні пам'яті крила
Ще добром од людей окрилю.
Я зверну свої очі до неба,
Наче в глиб неосяжних віків...
Мені тільки співати вам треба,
щоб почули ви мій в світі спів.
Ну і хай, що хтось гляне вже скоса,
що і плюне у серце моє...
Буду я вам співати, як досі!
Поки я у цім світі ще є...
І я буду всі кривди терпіти,
Щоб із натовпу хтось, хоч один...
Всеж згадав, і схотів теж злетіти
У поезій непізнаних плин.
18 лютого 2012
